Андрій Садовий! Ви бездоганний! Бездоганний в мистецтві маніпуляцій та драматургії. Бездоганний режисер театру ляльок. Вони, смикані вами за ниточки, так натурально підскакують, жестикулюють, що видаються за справжніх людей. Не одразу й розгледиш – шо лялька. Ви бездоганний у формальній сфері – все по протоколу, по положенню, по наказу… не придерешся. Лиш не по совісті. Але то таке. Такі поняття як совість чи честь, схоже, не є затребуваними в символі туризму – Ратуші. Ратушу відвідують тисячі туристів – територіальних. Вони і не здогадуються, що частина тих, що працюють в Ратуші теж туристи – моральні. Але попри те що моральні цінності не дуже прижилися серед урядників, ви бездоганно використовуєте їхні сурогати. Ви кажете людям, що керуєтеся совістю, вірою, благом громади, персональною відповідальністю але мабуть ще жодного разу за жодний прокол в житті міста не понести тієї персональної відповідальності. Кажете що за призначення керівника центру допомоги АТовцям несете персональну відповідальність. А як ви понесете її якщо призначите не підходящу на вашу думку людину? От як? Хіба ви несли колись якусь відповідальність окрім репутаційних втрат? І то майстерністю ваших “підкаблучників” серед урядників та ЗМІ ви максимально пом’якшували ті втрати.
Мені здається, що було б більш щиро як би ви були відкритим диктатором. Тобто сказали б – я призначаю керівника і баста! Пішли ви всі до дупи з вашими шмарклями! І то десь навіть можна було б назвати чесністю. А так… Якісь дешеві п”єси розігруєте. Імітацію конкурсу-обговорення, у якому навіть чітко і точно критерії не прописані. Люди ж вірять. Витрачають енергію,час. Дехто теж репутаційні втрати несе – наприклад члени Самопопочі, які мусять так голосувати щоб догодити вам «smile» .
А на виході виявляється що це обман. Це була типу громадська легітимізація вашого єдиноосібного і єдиноправильного неоспоримого рішення із, невідомою нам, справжньою мотивацією.
Не принесли вам протоколів? Як ж вони посміли!?)) Мабуть не знаєте що робити з тими протоколами, от і “не принесли”…
Нє, ви таки бездоганний ілюзіоніст. Ми все ще думаємо, що кулька у вас в руці, а вона вже давно під одним із наперстків. Лиш чекаєте вдалої миті щоб підняти той наперсток…
Джерело: Вікторія Балицька