Богдан Михальський: “СПЕЦАМ” з БЛОКАДИ. Від справжнього спеціаліста. Без емоцій.

Перед тим, як коментувати енергетичну тему розберемось в таких поняттях, як “маневрові потужності” і “об’єднані енергетичні системі з перетоками” а для того щоб предметно говорити про те що і у кого ми купуємо, почитай цифри, які мінпаливенерго оприлюднює на офіційному сайті. І про те що робилось протягом 3-ох років, там також є. Краще говорити цифрами.

Після того як розберемось в реальних цифрах, поговоримо про владу, чи українська вона, чи ні.

Ми платимо за енергію нашій державі, яка купує її у генераторів, більшість яких, в приватній власності. Генератори спалюють вугілля яке добувається шахтами, більшість яких, знаходиться на підконтрольній території. Вугілля поділяється на дві основні групи – газова і антрацитна.
Більшість генераторів працює на вугіллі газової групи а ті які ще працюють на антрациті, зараз переобладнуються на газову. Вартість переобладнання одного енергоблоку, яких на одній ТЕС є декілька, коштує 200 млн $.

За три роки війни було переобладнано декілька ТЕС (які саме почитай на сайті міненерго) за рахунок тих грошей які ми платимо. На даний момент іде переобладнання ще двох ТЕС яке буде завершено до вересня. Тоді ми зможемо забути про віялові відключення. Крім того. Ми досі купуємо в росії Твели(стержні зі збагаченим ураном) – це пальне для атомних станцій які на даний момент забезпечують 50% від енергетичних потреб України. За роки війни закупки в росії було зменшено на 30% за рахунок переобладнання наших АЕС для використання ядерного палива зі штатів. На даний момент закуплено збагачений уран у Швейцарії а шведські заводи виготовляють для наших АЕС стержні які мають повністю замінити російські твели. До літа ми зможемо повністю відмовитись від російського ядерного палива.

Так сталося, що вугілля антрацитної групи добувається виключно на окупованій території в Луганській області, відмовитись від якого ми можемо, бо його потрібно лише 9млн тон на рік. Але відмовлятись від нього було б добре з вересня, бо тоді ми просто цього не відчуємо. Якщо відмовитись вже то будуть віялові відключення. Але якщо на кону життя наших військових то вся Україна зможе потерпіти. Тому я за блокаду.

А стосовно оплати грошей терористам за вугілля скажу так: – ті ТЕС які купують вугілля на непідконтрольних територіях платять за тонну в середньому 500грн. Якщо помножити 500грн. на 9000000 тон, виходить 4,5 мільярда гривень з яких вираховується вартість споживання електроенергії на непідконтрольній території, тобто в результаті виходить так, що ми виходимо на нуль. Інакше це називається бартер або кожен український солдат має в лугандонії двох рабів які працюють в шахті за їду.

Джерело: сторінка у ФБ Микола Савельєв