Андрій Турій (адвокат): “Можливі зміни у трудовому законодавстві”

Одним із пріоритетів української влади для нормального функціонування, та розвитку  держави, є наповнення бюджету країни.

За останні п’ять років керівництво країни зробило декілька кроків направлених на легалізацію трудових відносин між працівником і роботодавцем. Не секрет, суттєва частина працівників виконує свої трудові обов’язки без офіційного працевлаштування, та без сплати ЄСВ.

Відповідно, офіційно не влаштовані працівники не зможуть забезпечити собі пенсію, що дозволить їм більш менш достойно жити після настання пенсійного віку.

Яким чином поповнити бюджет? Один із засобів поповнення бюджету є посилення відповідальності бізнесу за неоформлених працівників.

Один із варіантів змін до законодавства щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню не задекларованої праці є проект нормативно – правового акту що обговорюється Міністерством соціальної політики України.

Мін соц політики пропонує доповнити статтею Кодекс законів про працю України, що дає визначення ознак наявності трудових відносин.

Статтею передбачені повноваження органів державної влади по встановленню факту таких відносин, та наслідки такого факту.

Пропонується визнавати трудовими відносинами, відносини які містять не менш як три ознаки, що перераховані нижче.

– Працівник отримує платню більше двох разів за роботу чи надані послуги, виконану в інтересах роботодавця

– Виконання роботи працівником здійснюється за дорученням та під контролем роботодавця.

– Платня за роботу є єдиним джерелом доходу, або становить 75 і більше відсотків протягом 6 місяців

– Роботодавець надає робоче місце з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку

– Працівник виконує ідентичні роботи, що виконують штатні працівники роботодавця

– Роботодавець надає інструмент, сировину, матеріали та засоби виробництва

– Режим роботи встановлює роботодавець

Працівник, що здійснює роботу без офіційного працевлаштування, та має не менше трьох ознак трудових відносин може звернутися до контролюючого органу для встановлення факту трудових відносин. Тобто, відповідний інспектор матиме право в односторонньому порядку приймати рішення про визначення дати офіційного працевлаштування у минулому з виплатою на користь держави та працівника відповідних платежів.

Інший спосіб встановлення трудових відносин, це звернення до суду працівника. В такому випадку, роботодавцеві необхідно буде захищатися, та доказувати факт відсутності саме трудових відносин.

Таким чином неоформлений працівник зможе звертатися до державних органів з повідомленням про те, що він певний час виконує свої обов’язки, що підпадають під ознаки трудових відносин, а посадова особа органу влади в односторонньому   (директивному) порядку встановлює факт трудових відносин.

Наслідками встановлення трудових відносин є сплата в повному обсязі передбачених законами України обов’язкових платежів та зборів працівникові та до державного бюджету з дня початку фактичних трудових відносин.

В разі звернення робітника до суду для встановлення факту наявності трудових відносин, роботодавець повинен довести, що він не мав таких відносин, тобто тягар доказування лягає на працедавця, а не на робітника.

В разі прийняття вищезазначених змін до Кодексу законів про працю України, роботодавець при наймі працівників без оформлення буде розуміти, що в будь-який момент він може отримати обов’язок сплатити працівникові та у держ бюджет відповідні платежі в повному обсязі з дня фактичного працевлаштування.

Таким чином перед власниками бізнесу буде стояти не просте питання вибору офіційного працевлаштування чи ризику встановлення факту наявності трудових відносин з відповідними платежами та чималими штрафами, в разі не оформлення працівника.
Джерело: turii.com.ua