Ксенія Клим: “…У час війни нам забирають найпотужнішу зброю – СЛОВО!”

Ксенія Клим

Повертаюсь у іншу реальність де, як у країні кривих дзеркал, люди чорне називають білим і навпаки. Де все перевернуто з ніг на голову, де голосують правильні й злочинні закони (але вкінці й ті правильні злочинно підтасовують), де обирають захищати Героїв дезертира, де ти стала непотребом із своїм орденом «За заслуги» за особливі досягнення у професійній діяльності, бо не вписуєшся у «цінності Суспільного»… адже кому потрібні твої Герої, правда про них???, коли у нас в треші «квартирники». А, зрештою, за тебе і таких як ти 248 «непотребів» подбають ярмарки вакансій, он з центром зайнятості домовилися, прилаштують, не переймайся. А я ж не переймаюся. Ця війна мені дала справжніх, навчила реальних цінностей.

За цей тиждень у зоні війни отримала купу повідомлень, телефонних дзвінків із паралельного (на язику крутиться «там того» світу – чому ви не боретесь? Попри усі великі і малі мінуси, Львівське телебачення – це ж як «мала Батьківщина», якою б провінційною і відсталою не була, ми ж її любимо.

Друзі, а чому ми не боремося?! У час війни нам забирають найпотужнішу зброю – СЛОВО! Боїмося шквалу критики, бо ми «непотріб», динозаври, які не здатні на треш?

Я розумію, що нам не на цей Титанік під гарною назвою Суспільне, тому й не особливо тратимо сили. Але втрачати інформаційний простір – це ж злочинно!!!