15 грудня 2016 року в Стрию львівські патрульні затримали Андрейківа Юрія Ярославовича – суддю Стрийського міськрайонного суду. Чоловік спав за кермом на перехресті перед світлофором. Як зазначають поліцейські, він не реагував на гучномовець, його важко було привести до тями, а з салону чувся різкий запах алкоголю. Тоді проходити обстеження на стан сп’яніння суддя відмовився, зараз же доводить, що в той вечір зупинився на узбіччі, оскільки йому стало зле через хворобу. Через деякий час, сидячи в автомобілі, знепритомнів. Як видно, страшний вірус, що косить чиновників, як тільки постає питання відповідальності перед законом, охопив й наші терени.
Кілька місяців справу передавали від судді до судді, шестеро стрийських колег Юрія Андрейківа (Гулкевич О., Шрамко, Р., Янко Б., Микитчин І., Сас С., Борковський В.) відмовилися розглядати справу й заявили про самовідвід: “особа є суддею Стрийського міськрайонного суду, моїм колегою, з яким я працюю в одній установі протягом семи років та підтримую добрі стосунки, що може викликати сумнів у обєктивності при розгляді даної справи. Ця обставина дає підстави для заяви про самовідвід”. 7 березня мало відбутися засідання у сусідньому Миколаєві, але Юрій Андрейків не з’явився, бо, за його словами, не отримав повістку, а тому не міг залишити робоче місце.
Наступне судове засідання заплановано на 14 березня, але оскільки “адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення”, “якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення” (КУпАП. Стаття 38.), то в разі повторної відсутності він уникне відповідальності, адже саме у той день закінчується термін давності адміністративного правопорушення.