Смерть чотирирічної дитини – лікарська халатність?

     13 грудня цього року у місті Стрию сталася жахлива подія – пішов з життя чотирирічний хлопчик. Напередодні нічого не віщувало біди, дитина була жвавою та життєрадісною. Як і всі, маленький Арсеній з нетерпінням чекав святого Миколая в гості, раз у раз весело наспівував слова з пісеньки Левка Дурка: “я нечемним був у школі, ніс розбив я на футболі. Вітер в голові гуде, Миколай до мене не прийде!”…

      У лікарні хлопчик опинився вночі з 12 на 13 число, після того, як у нього затруднилося дихання. Там і помер о 9.30 ранку. Лікарі запевняють, що не могли вже нічого вдіяти. Скрушно хитають головами і припускають, що якби дитину привезли хоча б на день швидше, то був би шанс, а так…

     Свою правду розповіла через соцмережі мама Арсенія. Її слова не можуть не торкнути: “Звертається до Вас мама померлого хлопчика зі Стрия – Глотова Наталія. Хочу розказати Вам правду про причину смерті дитини. Керівник обласного лабораторного центру держсанепідемслужби України сказав, чому він видав інформацію, що дитина померла від грипу – тому, що телебачення шукає сенсації. 21 століття – лікар з 20-ти річним стажем зав.відділом Стрийської дитячої лікарні Коцина Марія Степанівна не вміє надати першої медичної допомоги, про що сама сказала лікарю-патологоанатому, але і не хотіла, бо замість того, щоб о 08:00 год. ранку 13.12.2016р оглянути дитину, яка поступила вночі із затрудненим диханням, приймала приватно дітей. О 08:45 стан дитини погіршився, я звернулася до медсестри і лікаря Коцини з питанням: “Чи буде хтось оглядати мою дитину?” Дитину послухали і вкололи преднізолон, це за рахунком був уже 4-ий гормональний препарат. Потім підійшла головний лікар (Вишинська) – послухала дитину, відправила на рентген і сказала, що будуть вирішувати, куди мене відправляти. З рентгену я вже несла мертву дитину, а вони кричали: “Скоро, мамо, біжіть на другий поверх!”. Я бігла з мертвою дитиною, ноги підкошувалися, а я вірила, що дитина ще жива. Я вірила ще і лікарям швидкої,  які бачили стан моєї дитини, і везли мене в лікарню, де мали надати моїй дитині допомогу.
Коли я принесла дитину на 2 поверх, збіглися всі: одні плакали, другі несли апарат, який не працював, і вже мертвому почали робити штучне дихання. На розтині тіла дитини, лікар-патологоанатом сказав, що робили це неправильно. Лікарі між собою говорили, що краще їм би висіяли вірус грипу, і так вийшло. По всіх каналах страшать людей грипом, хоч грип – це не смертний вирок, а халатність лікарів, які своїми діями привели дитину в морг. Якщо не вміли надати допомогу, то могли звернутися в дорослу реанімацію, а вони її визвали, коли дитина була мертва. Невже такою дорогою ціною для мене має щось змінитися в медицині? За ці дні, що в мене таке горе, всюди говорять, що я 2 тижні займалася самолікуванням. Він в мене не хворів. Все почалося в понеділок 12 числа, а помер в лікарні 13 числа. В лікарні за 50 років нічого не змінилося, тільки кабінети головного лікаря і зав. відділенням. А про лікарську етику годі говорити. Дільничий лікар Курчак вирвала з рук у моєї сестри амбулаторну карточку, де подописувала, що вона проводила патронаж дитини, а ми до неї зовсім не зверталися. 19 грудня я прийшла в дитячу лікарню, щоб забрати карточку дитини, то побачила цілий коридор дітей з батьками, які чекали на огляд, а в цей час у гол. лікаря фасували цукерки для працівників. Я висловила свою думку, як вони рятували мою дитину, то лікар Коцина М.С показала мені на телефоні сфотографоване вскриття мого сина, і тикала мені в обличчя: “Дивіться, дивіться він би не вижив”- хоча патологоанатом говорив зовсім протилежне. Це жах для мами – бачити розрізане тіло сина. ЦІ ЛІКАРІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ЛІКУВАТИ ДІТЕЙ. Сьогодні в польових умовах лікарі творять диво – і  рятують людей, а тут лікарська халатність вбила мою дитину”.

     На даний момент Наталія готує документи для звернення до юристів. Вона не прагне помсти, вона лише дуже хоче, щоб подібне не повторювалося, щоб найдорожча цінність – дитяче життя не обривалося через лікарську недбалість. Заради цього вона готова пройти тернистий шлях, відстоюючи правду та добиваючись справедливості.

     До слова, у зв′язку із подією було написано петицію про облаштування у дитячій міській лікарні реанімаційного відділення, яка за добу набрала більшу кількість голосів, ніж потрібно для розгляду. Поки що електронне звернення до міської влади вже тиждень висить на сайті без відповіді.