Всеукраїнський форум “Українська альтернатива”

13 квітня 2016 року у Києві в Будинку вчителя відбувся Всеукраїнський форум “Українська альтернатива”.

«Рух-2» продовжить реалізацію програми Народного руху України – Павло Мовчан
Представники громадських організацій та політичних партій проведуть у середу в Києві всеукраїнський форум «Українська альтернатива» з метою створення нової політичної сили, яка продовжить реалізацію програми Народного руху України. Про це заявив голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан у понеділок на брифінгу в УКРІНФОРМ.
«Ми означили свою програму. Вона людино- і національно центрична. Вона означена як продовження рухівських традицій і рухівської програми, яка не реалізована в Україні. Саме тому ми починаємо, якщо говорити відверто, Рух-2», – наголосив він.
Мовчан підкреслив, що кожна влада прагне абсолютизму, тому завжди має бути альтернативна політична сила.
«Україна без ідеології. Якщо кажемо про ліву, вона усунута. Там немає ні соціалістичної ідеї, ні комуністичної. Але немає і тієї, яка формувала і була мотором сучасної України. Праве поле зачищене… Немає жодної політичної сили, яка б могла протистояти тій, яка сьогодні вже, фактично, монополізувала владу», – сказав він.
Очікуюється участь – Леонід Кравчук, Патріарх Філарет – УПЦ КП, Юрій Костенко, Василь Куйбіда, Степан Хмара, Олександр Доній, Андрій Щекун, Микола Голомша та інших Патріотів України.

 

12472317_991316324238131_7684338826622496444_n

12993329_990871640949266_8749083464980042242_n

 

Ідеологічна платформа «Української альтернативи»
11 квітня в Укрінформі відбулася прес-конференція на тему “Створення ідеологічної платформи для зміцнення державного суверенітету і національної безпеки України”. Організатор заходу — ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Учасники дискусії — голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан, голова політичної партії “Патріот” Микола Голомша, голова Статутної комісії, голова Координаційної ради творчих спілок Євген Шевченко, голова УНП, кандидат технічних наук Юрій Костенко, громадський діяч, очільник Комітету захисту української мови Олесь Доній, академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор Георгій Філіпчук.
У вступному слові Георгій Філіпчук наголосив, що в інформаційному просторі впродовж чотирьох останніх місяців організатори “Української альтернативи” намагалися вибудовувати підходи до творення цієї структури, консолідувати громадські організації, творчі спілки, політичні партії, які сповідують українську національну ідею. Учасники попередніх консультацій дійшли головного висновку: для того, щоб бути гідними європейцями, необхідно виховати у нації здатність і бажання бути гідними українцями. Промовці говорили про те, що нині маємо кризову ситуацію у становленні та розвитку української нації, нагальні проблеми та шляхи їх подолання, про завдання з’їзду.

13010672_991258750910555_3051275277725533999_n

Творимо україноцентричну силу
Павло МОВЧАН
— Наш форум — дуже важлива подія. Ми не повинні змарнувати можливості об’єднатися для виходу з нинішнього кризового стану. За висловом відомого російського філософа Вишеславцева, “Кожна влада тяжіє до абсолютизму”. Те, що маємо сьогодні, — не виняток. Ми вже знаємо, що прем’єр складає свої повноваження, буде сформована абсолютна влада однієї особистості. Це, здавалося б, ніби й добре, бо суперечності, протиборства попереднього періоду фактично виснажили Україну. Починаючи від Кравчука, коли червоний директорат, виробнича сфера, яка зав’язана на Москві, ВПК — усі вони протидіяли цьому партійному функціонеру, тому й були дочасні вибори; ідеологічна складова була визначальною конфлікту між Морозом, групою 239 і Кучмою. Потім почалася стрімка велика приватизація. Тому сюжет Ющенко—Тимошенко носив уже інший характер. Але засадничо нічого не мінялося. Усі гасла, ідеологія, на яких народилася рухівська Україна, було відкинуто. Були намагання її відроджувати. Кравчук намагався їй дати дорогу, Кучма змушений був пристосовуватися до рухівської сили, яка була наявна в парламенті…
Нині при владі фактично одна політична сила, яку складають Народний фронт і БПП та певна кількість завербованих партійних функціонерів. Вони не мають ідео­логії. Ліве поле зачищене повністю, там немає ні соціалістичних ідей, ні комуністичних, але немає й іншої, яка була б мотором формування тієї України, яка була заповідана, визначена за багато років до нас. Немає жодної сили, яка могла б протистояти цій, можливо, найнебезпечнішій, що сьогодні монополізувала владу.
13 квітня ми збираємо великий сегмент: громадський, партійний, щоб сформувати україноцентричну державотворчу силу. Закон не дає нам права створити блок, але ми творимо блокову, загальнонаціональну ідеологію. Ми в різних агенціях, у різних форматах провели десятки прес-конференцій, круглих столів, де озвучили і означили свою програму. Вона людиноцентрична, національно-центрична, означена як продовження рухівських традицій, рухівських програм, які досі не реалізовані в Україні.

У державі головне — людина
Микола ГОЛОМША
— Ми сьогодні розглядаємо кілька аспектів, які і ззовні, і зсередини несуть загрозу нашій національній безпеці. Після розпаду Союзу, коли почав формуватися безпековий сектор незалежної України, дуже швидко були створені Збройні Сили і всі необхідні атрибути влади. Але, на превеликий жаль, у той час ми не думали про загрози, які несе контакт із північним сусідом, що усі роки незалежності нашої держави вибудовував схему, як нас тримати на короткому повідку. Ми побачили, у що це вилилося, коли вже почали захоплювати Крим і наші східні області. Серйозні і внутрішні загрози. Ті технології, які сьогодні існують у державі, проплачені схеми фактично вбивають державність. Останнім часом українці політику сприймають як заробітчанство. Тому ми не бачимо просвітку у діяльності великих парламентських фракцій, які сьогодні є основними носіями політичної культури. “Українська альтернатива” не повинна уподібнюватися політичним силам, а дати клич згуртуватися усім громадським об’єднанням, політичним силам і показати альтернативу олігархічним кланам, які окупували владу, формують ті політичні сили, які фактично вбивають усе українське. Ми повинні показати українцеві на сході й на заході альтернативу, що в державі головне — людина. За останніми академічними дослідженнями, які відбулися ще 10 років тому, народні багатства України складають понад 7 трильйонів доларів (156 бюджетів України). При цьому мінімальний споживчий кошик сміхо­творний. Тому ми повинні зробити, щоб ці багатства були спрямовані на благо українського суспільства. Ми не кажемо, що потрібно забирати в тих, кому віддано, але треба встановити такий правовий режим, ефективний устрій, який даватиме можливість розвиватися державі й прогресивному людському ресурсу. У нас дуже багато науковців, багато прогресивних ідей, але вони не втілюються в життя. Іде боротьба між політичними елітами, порушується Конституція України, нівелюються права людини, закони не діють, крім “політичної доцільності”. А цього поняття взагалі не повинно бути. Наше завдання — зламати пострадянську бюрократичну систему, бо заміна окремих людей не поліпшить становища. Ми повинні зайнятися реальною державною реформою: устрою, політичної, господарчої системи.

Донести правду до кожного українця
Євген ШЕВЧЕНКО
— Сьогодні українська спільнота увійшла, мабуть, у найдраматичніший період розвитку. Від княжих часів не було такого періоду, коли під загрозою територіальна цілісність держави, зникнення села, велика приватизація землі тощо. Це мають усвідомити українці. Навколо України етноси світу вже створили національні держави. Кращої форми для національного життя в світі немає. Тільки ми сьогодні напередодні вибору: чи залишимося в акціонерному товаристві з обмеженою відповідальністю, яке називатиметься Україною, чи побудуємо незалежну Українську державу. Процеси, які відбуваються нині в державі: в гуманітарній, культурній сфері, в мистецтві, традиційній культурі — трагічні. Усі ЗМІ працюють на те, щоб задурити українця. Сьогодні в державі відсутня соціальна справедливість. Майдан з філософської точки зору — це завершення тієї буржуазної революції, яка відбулася ще 1917 року. Але Майдан не поставив ключового питання про засоби виробництва і виробничі сили. Усі ці питання має порушувати “Українська альтернатива”. Найголовніша теза нашого форуму — донести до кожного українця ті речі, які ми опрацювали в оргкомітеті. Вони закладені в основу нашого Статуту. Основні напрями діяльності будуть озвучені на форумі. Головна його мета — створити загальнонаціональний майдан для вироблення програми і її реалізації. Дуже важлива просвітницька робота з молоддю. Протистояти ворожим ЗМІ, які закликають молодих українців покидати свою батьківщину, створити для них усі умови для праці на своїй землі.

Вивести Україну з кризи
Юрій КОСТЕНКО
— Українська політична альтернатива обговорюється вже вдруге в нашій новітній українській історії. Вперше вона була сформована і запропонована суспільству у 1989—1991 роках. Її суть зводилася до двох головних тез: знищення тоталітаризму і відтворення незалежної української держави. Сьогодні відтворення української державності — найвагоміший здобуток. Але мусимо констатувати, що в Україні поки ще не функціонують сучасні демократичні інституції і говорити, що в Україні перемогла демократія, передчасно. Олігократичний режим, який витворився за ці 25 років, багато в чому навіть перевищив цинізм комуністичної тоталітарної системи. Стан національної політики, як зазначали колеги, наближає українство до катастрофи.
Українська економіка практично випускає сировину і напівфабрикати, а це найнеефективніший спосіб економічної діяльності. З такою продукцією
увійти у сучасні європейські економічні, політичні системи, які забезпечують високі статки громадянам, неможливо. За всі роки незалежності в Україні не реалізовано жодного із державних напрямів, які було оформлено після здобуття незалежності у концепцію державотворення. Перша стратегія державного будівництва розроблена НРУ. Інформаційна війна, яку дуже довго вела Росія проти України, сьогодні без крові ментально знищила цілі наші регіони (так звані ЛНР, ДНР, Крим). А інформаційна політика України не здатна захищати національні інтереси. Інформація стала не лише товаром, а й страшною зброєю, яку нині не контролює українська влада і з допомогою якої в Україні витворюється той режим, з яким силами однієї чи кількох політичних партій боротися неможливо. Україна потребує політичної альтернативи, яка б об’єднала усіх українців в намірі сформувати цілісну програму побудови національної держави на кшталт усіх інших європейських держав. Така стратегія здатна вивести Україну зі страшної кризи. Велика дяка “Просвіті” за її самовіддану працю і ініціативу щодо української альтернативи, колегам, які підтримали цей почин. Думаю, що цього разу українці нарешті візьмуть владу в свої руки.

Держава не виконує свої функції
Олесь ДОНІЙ
— Це справді кризовий момент, якщо представники української інтелігенції змушені вдаватися до створення наново структури, яка є альтернативою існуючому стану речей.
9 днів тому від нас пішла людина-легенда Леопольд Ященко. Вперше синьо-жовтий прапор я побачив на мітингу біля пам’ятника Шевченку, саме в учасників хору “Гомін”. Коли прощалися з Леопольдом Ященком у Володимирському соборі, була величезна кількість людей старшого і середнього віку. Ця дивовижна людина виявилася відірваною від молодшого покоління. А нещодавно молоді музиканти збиралися і вимагали від влади збільшення квот на українську музику. За сучасними моніторингами виявилося, що в ефірі менше 5 % української музики. Як могла дійти творчість Леопольда Ященка до молоді, якщо її ніде транслювати? Ми повинні вимагати в української влади дерусифікації, утвердження українських цінностей, утвердження правової держави, демократії. Щось ненормально з цією владою, яку ми втретє привели у владні крісла. Якби в кінці 1980-х не був створений НРУ, не факт, що була б незалежна Україна. Зараз аналогічна ситуація — на жаль, держава не виконує тих функцій, для яких вона покликана. Причини такого стану і шляхи виходу з кризи ми обговоримо на Форумі української альтернативи.

Головний наш недолік – відсутність єдності! Тому треба об’єднати усі українські сили на захист нашої держави, мови і культури, – Патріарх Філарет. Всеукраїнський форум “Українська альтернатива”

12993472_991265350909895_1799966367536596728_n

За втратою державності — голодомори і геноциди
Георгій ФІЛІПЧУК
— Ситуація у нас унікальна, бо це єдина в Європі держава, яка створила надзвичайно деформовану політичну систему фінансово-політичного олігархату. Ця система практично монополізувала економіку, політику, інформаційний простір. Відбувається узурпація української народної душі. Нація і держава може багато чого втрачати, торуючи свій шлях до незалежності, до свободи, — і повертати. Але повернути зможе лише тоді, якщо не втратить свою душу. Завдання “Української альтернативи” не просто формувати політичний сегмент, а національно свідоме громадянське суспільство, яке є єдиною силою, здатною подолати фінансово-політичний олігархат. Із цією системою упродовж останніх двох років з країни вивели понад 120 мільярда доларів у офшорні зони. А нині в статусі приниженого українця, приниженого державного діяча вимолюємо 1,7 мільярдів доларів допомоги від МВФ. З цієї причини в Україні домінує атмосфера напів освіченості, напів вихованості, збайдужілості. В якій іще державі видається за державний кошт лише пів-книги на одну людину?
Формуючи громадсько-політичну думку, ми повинні виводити на чільне місце ті ідеологеми, які сформували українські мислителі Донцов, Міхновський, Липинський. Донцов сказав: “Коли українським галаганятам спочатку платили за зраду України, потім їм за це давали по чарці, потім лише дякували. А зараз їм кажуть: ідіть і самі собі дякуйте”. Сьогодні ситуація, про яку саркастично писав Донцов майже сто років тому, є приблизно такою самою. Абсолютну більшість нашого політикуму сформували як обслуговуючий персонал у ролі офіціантів, з яких одним дають на чай, а іншим уже не дають. Вони обслуговують фінансово-політичний олігархат, який до України ставиться не як до духовної, політичної, ідейної цінності, а як до території, де можна заробляти неправедні статки. Ми на цьому наголошуємо. А за словом повинен бути чин — зміцнення, збереження і розвиток української державності. За втратою цієї цінності ідуть лінгвоциди, етноциди, голодомори і геноциди. Цього не можна допустити.

Підготувала
Надія КИР’ЯН